15-06-2018
VI Міжнародний бізнес-форум "Наука - Бізнес - Освіта: стратегічне партнерство"

15-06-2018
Експертна дискусія на тему: "Добровільне підвищення стандартів бізнесу, чи саморегулювання: з чого почати? Проект EU4Business/FORBIZ пропонує технічну підтримку"

15-06-2018
Презентація ОЕСР "Підтримання темпу процесу децентралізації в Україні"

15-06-2018
Чергове засідання ГР при ДФС України

15-06-2018
Засідання Ради з акредитації Національного агентства з акредитації України

14-06-2018
Чергове засідання Ради Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України

13-06-2018
Підписано Договір про співробітництво між СПМСППУ та Інститутом психолошії ім.Г.С.Костюка

13-06-2018
Засідання Митного комітету Громадської ради при ДФС України

12-06-2018
Підписано Угоду про співробітництво між СПМСППУ та НУВГП

12-06-2018
Робоча зустріч з представником Спілки в Болгарії Р.Спасовим

Наші новини:
28-04-2014
Засідання Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України.

На засіданні Комітету розглянуто питання: 

- про проект Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні” (нова редакція).

Відкриваючи засідання Комітету, його Голова, перший віце-президент, генеральний директор Спілки В.М.Биковець зазначив, що основною причиною необхідності прийняття Закону є потреба у системному вдосконаленні і осучасненні порядку, всіх етапів і процедур ліцензування видів господарської діяльності шляхом їх спрощення, а також суттєве скорочення переліку певних видів господарської діяльності.

Радник Голови Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики С.І.Третьяков, зокрема, зазначив, що ліцензування господарської діяльності є одним з видів державного регулювання (обмеження) підприємництва і є важливою частиною системи адміністрування господарської діяльності та показником легкості ведення вітчизняного бізнесу.

Майже чотирнадцятирічний досвід застосування Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" висвітлив необхідність подальшого впорядкування порядку ліцензування певних видів господарської діяльності, максимального спрощення всіх етапів і процедур отримання ліцензій, уникання необґрунтованого обтяження чи зайвих для суб’єктів господарювання адміністративних процедур, впровадження інформаційних технологій, а також законодавчого встановлення єдиних державних принципів ліцензування певних видів господарської діяльності.

Виникла необхідність:

1)    уніфікації процедур отримання і позбавлення ліцензій;

2)  унеможливлення корупційних дій у сфері ліцензування шляхом доведення процедур видач ліцензії до заявницького способу та вдосконалити реалізацію принципу "єдиного вікна";

3) суттєвого скорочення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та поділу всього переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, на три частини, які регулюються:

виключно спеціальним законом (де встановлений особливий порядок видачі і позбавлення ліцензії),

із врахуванням особливостей спеціального закону,

виключно цим законом;

4)   посилення відповідальності як посадових осіб органу ліцензування за затягування часу із видачею ліцензії чи безпідставне позбавлення ліцензії, так і суб'єктів господарювання за здійснення господарської діяльності без ліцензії;

5) залишення плати за видачу ліцензій на тому рівні бюджету, на територіально-адміністративному рівні якого ліцензія видана;

6)  встановлення більш чіткого розподілу повноважень центральних органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіці Крим та місцевих органів влади, яким надаватимуться повноваження органів ліцензування;

7)   запровадження електронного обміну документами.


Має бути посилений і захист суб'єкта господарювання, що має намір або отримав ліцензію, від дій посадових осіб органів ліцензування, скороченні процедури перевірок ліцензійної діяльності. Встановлюється необмежений строк дії ліцензії на всі види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також передбачається можливість передачі ліцензії у спадок.

Також треба чітко, прозоро і жорстко встановити виключний і мінімальний перелік підстав для анулювання ліцензії, спростити досудовий розгляд справ стосовно позбавлення ліцензії (вдосконалення повноважень Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування), ввести необхідність атестації посадових осіб органів ліцензування.

Необхідно скоротити не лише кількість видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, щодо зайвого ліцензування виробництва (яке паралельно регламентується великою кількістю додаткових документів технологічного і дозвільного характеру - стандартів, технічних умов, регламентів, дозволів, сертифікатів тощо), які не несуть загрози здоров’ю людини, навколишнього середовища та безпеки держави, впровадження яких не дало позитивних результатів у жодній сфері суспільних відношень або має корупційні ознаки, але й видів робіт ліцензованих видів господарської діяльності.

На даний час ліцензуванню підлягає 57 видів господарської діяльності та понад 200 видів робіт.

Така ситуація призводить до гальмування розвитку вітчизняного бізнесу через прямі і непрямі втрати як підприємців (зокрема, втрати часу і грошей через хабарництво), так і держави (витрати на утримання надмірного штату органів державної влади, тіньовий сектор економіки, низька позиції в міжнародних рейтингах стосовно інвестиційної привабливості – 161 місце за рейтингом Світового банку у 2013 році).

Для підвищення рейтингу бажано було б, в першу чергу, суттєво зменшити (мінімум на чверть) кількість видів господарської діяльності, а кількість робіт - звести до нуля.

До того ж, світовий рівень використання ІТ на сьогодні вимагає по-новому підійти до розв’язання вітчизняних завдань у сфері ліцензування шляхом передачі документів, що необхідні для отримання ліцензій у електронному вигляді, виключити зайві державні реєстри (Єдиний ліцензійний реєстр – об'єднати з Єдиним державним реєстром юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, розпорядником якого є Мін'юст), значно спростити доступ до державних інформаційних ресурсів для цілей отримання ліцензій.

Це і реалізується проектом Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі – Проект акта). Цим Проектом акту пропонується викласти закон щодо ліцензування певних видів господарської діяльності повністю у новій редакції через надто велику кількість змін і доповнень.

До того ж, на часі й імплементація окремих способів державного обмеження підприємницької діяльності (ліцензування), визначених Угодою про асоціацію (політична частина) між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом і його державами-членами, з іншої сторони, у частині узгодження єдиного порядку отримання ліцензій та взаємовизнання дії ліцензій на відповідних територіях.

Проект акту шляхом викладення у новій редакції Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачає вдосконалення понятійного апарату закону, державних принципів ліцензування підприємництва, порядку ліцензування, зокрема, щодо спрощення видачі ліцензій, контролю у сфері ліцензування та застосування заходів впливу і санкцій, нагляду за органами ліцензування та інформаційного забезпечення державного управління у цій сфері, а також запровадження безстроковості дії ліцензій для всіх видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню і можливості отримати її у електронному вигляді або на паперовому носії.
Так, Проектом акту передбачено:

- визначення спеціальної термінології, якою оперує чинний закон, проте якій він не надає дефініції, уточнення деяких термінів, визначення яких недостатнє для їх однозначного застосування у сфері ліцензування;

- узгодження термінологічної бази із кодексами та спеціальними законами в суміжних сферах;

- встановлення критеріїв застосування ліцензування як спеціального і виключного засобу державного регулювання підприємництва;

-    закріплення засад дистанційного, зокрема, електронного ліцензування;

- впровадження засад подальшої раціоналізації переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, забезпечення ефективності та збалансованості ліцензування, зокрема, за рахунок імплементації принципів ліцензування, визначених проектом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, впровадження засад поглиблення уніфікації порядку видачі ліцензій;

- поділ переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, на три частини – на ті види, що ліцензуються виключно спеціальним законом, на ті, що ліцензуються із врахуванням вимог цього Закону, і ті, що ліцензуються лише за допомогою цього Закону;

-  скорочення кількості видів господарської діяльності більше, ніж на чверть (майже на 30% – з 57-и до 40-го), які не є надприбутковими чи не утворюють загроз для здоров'я людини, безпеки держави тощо;

-  запровадження засад підвищення ефективності визначення переліків вимог ліцензійних умов та документів, що подаються суб’єктами господарювання для підтвердження своєї відповідності ліцензійним умовам, які приймаються Урядом України;

- вдосконалення механізму досудового врегулювання спорів у сфері ліцензування, зокрема, розширення повноважень унікального органу державно-приватного партнерства – Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, який є дорадчим органом і у складі якого повинні бути представники громадськості, науки і бізнесу на паритетних началах;

-       уточнення відповідальності посадових осіб органів влади за порушення законодавства у сфері ліцензування та встановлення суми штрафів за безліцензійну діяльність;

-       заборони вимагання органами ліцензування від суб’єктів господарювання даних про них, які знаходяться в державних реєстрах;

-       затвердження ліцензійних умов на вищому рівні виконавчої гілки влади – Кабінетом Міністрів України;

-       встановлення засад підвищення доступності інформації у сфері ліцензування шляхом забезпечення безоплатного доступу до неї (до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) за допомогою мережі Інтернет.

Також Проектом акта передбачено значне вдосконалення порядку ліцензування, зокрема:

- скорочення адміністративних процедур, що здійснюються ліцензіатами та органами ліцензування, зокрема, за рахунок:

відмови від обов’язкового оформлення ліцензії як документа у паперовій формі (скорочення процедур їх оформлення, переоформлення, видачі дублікатів, копій) – суб'єкт господарювання сам визначає: чи отримати йому ліцензію на звичайному папері, чи достатньо наявності інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців про видану йому ліцензію,

встановлення безстроковості дії ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що ліцензуються в порядку, встановлюваному законопроектом, та оплаті її видачі на безстроковий термін у сумі однієї мінімальної зарплати,

чіткого встановлення термінів виконання кожної дії органом ліцензування;

-  надання можливості подання документів до органу ліцензування і отримання від нього документів в електронному вигляді;

- запровадження ідеології тісної взаємодії між державними органами та громадськими організаціями чи об’єднаннями підприємців для реалізації  забезпечення прозорості сфери ліцензування;

- заповнення прогалин нормативно-правового регулювання та узгодження на рівні закону положень підзаконних нормативно-правових актів з метою встановлення зрозумілих та прозорих для суб’єктів господарювання норм і уникнення можливості їх суб’єктивного застосування посадовими особами органів державної влади;

- виключення норм, що можуть сприяти корупційними діям (вимога додаткових документів, що не передбачені законодавством, попереднє визначення відповідності здобувача ліцензії ліцензійним вимогам, тимчасове призупинення дії документу, скасування необхідності отримання ліцензійних карток, які роздаються ліцензіатом для використання автомобілів іншими підприємцями чи громадянами і при порушенні останніми вимог ліцензійних умов сам ліцензіар уникає відповідальності тощо).

Обговоривши законопроект, члени Комітету висловили свої зауваження та пропозиції до нього. За результатами обговорення було прийнято рішення про підтримку законопроекту та якомога швидше його прийняття.

В засіданні Комітету взяли участь: перший віце-президент, генеральний директор Спілки В.М.Биковець, віце-президенти Спілки: голова правління АТ “Центр “Ініціатива’90” Ю.М.Лозовський, директор Центру правової допомоги Спілки Д.Б.Юровський;  члени Ради Спілки: радник Спілки, д.е.н., професор Л.І.Воротіна, голова Кіровоградського регіонального відділення Спілки О.М.Барно, фізична особа-підприємець І.І.Губерніков, перший заступник директора департаменту КМДА Н.М.Кондрашова,  генеральний директор ТОВ “МКД Консалтинг” М.В.Празян, директор ТОВ “DAS” С.В.Тандура, члени Спілки: фізична особа-підприємець В.І.Арясов, генеральний директор ВФ “ТАЙМ” Б.І.Малашонок.

AlfaVersion © AlfaVersion.com
alfaversionua@gmail.com
СПМСППУ,
вул. Воровського, 22, офіс 37
м.Київ, 01601
тел. +38 (044) 486-38-82
office@smpu.kiev.ua