26-10-2010

Учасники засідань зазначили, що Україна має найгострішу епідемічну ситуацію в Європі та серед країн СНД. З 1989 до 01 січня 2010 року в Україні офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України. За неофіційними підрахунками, ВІЛ-позитивних людей в Україні в 4 рази більше, тобто інфіковано 1,4% населення. Тільки кожен четвертий з людей, які живуть з ВІЛ в Україні, пройшов тест на ВІЛ і знає, що інфікований. Згідно офіційних даних, у 2009 році кожного дня у 54 осіб встановлювався діагноз ВІЛ-інфекція, у 12 осіб – діагноз СНІД, а 7 осіб помирало від захворювань, зумовлених СНІДом. У 2009 році понад 77% серед ВІЛ-інфікованих громадян України склали особи, репродуктивного та працездатного віку – 15-49 років. Незважаючи на те, що охоплення послугами з ВІЛ/СНІДу та їхня якість значно поліпшилися за останні роки, поточні національні заходи, спрямовані на протидію СНІДу, не мають відчутного впливу на стан епідемії.

Проведене нещодавно прогнозування розвитку епідемії ВІЛ в Україні показало подальше зростання розповсюдженості ВІЛ серед робочої сили з одночасним швидким скороченням чисельності населення України. І хоча заходи з протидії ВІЛ/СНІДу на робочих місцях в Україні перебувають на початкових стадіях, вони вже виявилися успішними завдяки залученню кількох міжнародних програм, спрямованих на стимулювання ініціатив на робочих місцях та інших форм участі роботодавців у боротьбі проти ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Первинні заходи, що їх реалізовували профспілки та роботодавці державного і приватного сектору у сфері ВІЛ/СНІДу (включаючи благодійність, надання послуг, програми з профілактики на робочому місці та пропагандистську роботу) були успішними, однак кількість підприємств та всебічність цих заходів є надзвичайно обмеженими. Майже половина усієї робочої сили в Україні працює у приватному секторі, однак лише лічені приватні підприємства були задіяні у реалізації ініціатив з профілактики ВІЛ-інфекції на робочих місцях. Тим не менш в Україні вже існують моделі найкращих практик щодо політики та програм як у державному, так і в приватному секторі (включаючи великий, середній та малий бізнес), які можуть слугувати прикладом для підприємств України в цілому. Насамперед ідеться про напрями співробітництва з Міжнародною організацією праці (МОП), Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) та інноваційну діяльність корпорації «Інтерпайп». Мультинаціональні компанії, що працюють в Україні, також починають звертати увагу на питання профілактики ВІЛ-інфекції на робочих місцях, де лідерами і головними адвокатами виступає Глобальна бізнес-коаліція проти ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії (GBC). Концепція корпоративної соціальної відповідальності також набуває популярності в Україні, де головним ініціатором виступає програма ООН «Глобал компакт», яка надає рекомендації щодо створення сприятливого середовища та підтримує започаткування програм на робочих місцях в Україні, які необхідно інтегрувати у заходи, спрямовані на посилення участі приватного сектору в боротьбі з ВІЛ/СНІДом.

Сьогодні охоплення та ефективність програм з профілактики ВІЛ на робочих місцях є обмеженою через відсутність чіткого лідерства та стратегії у цьому напрямі. Потрібно інтегрувати стратегію з профілактики ВІЛ на робочих місцях у національні заходи з протидії у спосіб, який посилить зв’язки між профілактикою на роботі та іншими заходами з профілактики, і забезпечити відповідні ресурси для їх впровадження.

Нині, за даними досліджень, більшість роботодавців в Україні не знають про існування законодавства щодо ВІЛ/СНІДу і навіть не підозрюють про свої зобов’язання стосовно недопущення дискримінації та оприлюднення статусу –69% роботодавців переконані, що їхні співробітники мають законне право знати, що їхній колега ВІЛ-інфікований, а 20% роботодавців не знали, що звільняти працівника через його ВІЛ-позитивний статус – незаконно.

Необхідність стримування поширення епідемії ВІЛ/СНІДу вимагає, щоб урядові установи всіх рівнів, працівники місцевих адміністрацій, профспілки, підприємства та громадські організації зосередилися на визначенні та впровадженні чіткої стратегії, що охоплюватиме всі відповідні сфери відповіді на ВІЛ/СНІД. У цьому контексті участь бізнес-асоціацій є вкрай необхідною для забезпечення ефективної протидії епідемії ВІЛ/СНІДу.

Учасники засідань дійшли висновку, що для посилення національної відповіді на епідемію, бізнес-асоціації, підприємства – члени бізнес-асоціацій можуть: