У заході взяли участь представники органів державної влади, промислових підприємств, галузевих асоціацій, громадських та експертних організацій, установ бізнесу та медіа, які обговорили поточні проблеми співпраці з європейськими партнерами, наявні виклики та переваги на шляху подальшого розвитку промислового виробництва в Україні в контексті виконання умов Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами Європейського Союзу (ЄС).

Минуло майже два роки від початку дії ЗВТ між Україною та ЄС (остаточно Угода про асоціацію України та ЄС набула чинності 01 вересня 2017р.). За цей час ЄС значно збільшив обсяг своєї допомоги Україні і залучився практично до кожної реформи в нашій країні.

Завдяки поглибленій та всеосяжній ЗВТ бізнес України та ЄС отримав стабільний преференційний доступ до ринків. Зараз торгівля з країнами ЄС становить 41,1% від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, а за перше півріччя 2017 року експорт товарів і послуг до країн ЄС зріс на 22,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року ($ 9,4 млрд). Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складає продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 32,8% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 21,0%, чорні метали та вироби з них – 19,9%, електричні та механічні машини – 14,2%.

Є ознаки зростання також несировинного експорту. Так, за 9 місяців 2017 року експорт продукції машинобудування до країн ЄС зріс на 22,4%, а частка такої продукції в експорті до ЄС нині становить 15,2%. Неухильно зростає кількість компаній, які експортують свою продукцію до ЄС.

Влітку 2017 року право на експорт до ЄС мали близько трьохсот компаній України, що виробляють переважно харчові продукти та продукти тваринного походження.

Загалом, ЗВТ дала поштовх інтеграції з європейським законодавством та стала додатковою можливістю для експорту для багатьох виробників. Однак, попри очевидні успіхи, вони не є масштабними. Про це можуть свідчити незадовільні показники співвідношення імпорту та експорту товарів між Україною та ЄС у бік більш активного зростання саме обсягів імпорту, значну частину якого складає промислова продукція з високим рівнем доданої вартості.

Причиною невикористаного потенціалу співпраці з країнами ЄС є окремі економіко-правові фактори, які були закладені ще на стадії підготовки Угоди. Йдеться, зокрема, про низький рівень відкритості ринків збуту на території ЄС для вітчизняних суб’єктів господарювання, що зумовлюється незначними обсягами безмитних квот по групах товарів, які є пріоритетними для зовнішньоторговельних відносин (з одночасним обмеженням доступу на ринок ЄС по тих групах товарів, які є стратегічно важливими для розвитку експорту власних товаровиробників).

Угода з ЄС не передбачає фондів на адаптацію на заміну відкриття Україною свого ринку. Водночас ЄС може використовувати усі доступні інструменти захисту внутрішнього ринку, зокрема, тарифне регулювання імпорту: рівень обкладання митом імпортної готової продукції в ЄС більший за рівень ставок мита на сировину в 7,7 рази. За таких умов Україна фактично залишиться постачальником переважно сировини.

Сектор МСП, на який в Україні припадає 79,1% всіх зайнятих працівників та 59% доданої вартості, наразі також не отримує суттєвих переваг від угоди про ЗВТ із ЄС. Адже без доступного фінансування малий та середній бізнес не зможе повноцінно та швидко адаптуватися до стандартів ЄС, що містить потужні негативні наслідки, в тому числі для місцевого ринку праці, на якому все більше позначатимуться переваги безвізового режиму України з ЄС.

Під  впливом цих та інших чинників набуває все більшої актуальності доцільність ініціювання питання щодо перегляду Угоди в частині ЗВТ з ЄС (Угода передбачає можливість здійснення огляду досягнення цілей у будь-який час за взаємною згодою Сторін – ч.1 ст.481).

На темпи законотворчої роботи з імплементації правових актів ЄС до законодавства України впливає також відсутність єдиного центру ухвалення рішень, пов’язаних із європейською інтеграцією, брак інструментів координації дії усіх гілок влади на цьому стратегічному напрямку.

За підсумками обговорення викликів, ризиків та невикористаного потенціалу співпраці з країнами – членами ЄС учасники заходу схвалили рекомендації, які направлено до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади.

В засіданні круглого столу взяли участь: перший віце-президент, генеральний директор Спілки В.М.Биковець, віце-президент Спілки І.І.Юрченко, члени Ради Спілки: фізична особа-підприємець Ш.Ш.Набієв, ректор Європейського університету І.І.Тимошенко, член Спілки, фізична особа-підприємець Л.В.Карелова, член Спілки Ю.М.Пересунько.