 |
|
 |
|
 17-11-2011 Семінар на тему: "Підвищення потенціалу бізнес-асоціацій" (м. Новоселиця Чернівецької області, м. Чернівці). Заходи проведено Спілкою підприємців малих,
середніх і приватизованих підприємств України в рамках Угоди про співпрацю з
Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) спільно з Новоселицькою районною державною адміністрацією та Чернівецькою
обласною державною адміністрацією за участі бізнес-консультанта з ФРН Карен
Конопка.В семінарах взяли участь лідери бізнес-асоціацій,
члени бізнес-асоціацій, підприємці, роботодавці, ЗМІ. Учасники семінарів зазначили, що розвиток малого підприємництва залежить
від багатьох чинників, в тому числі від діяльності численних об’єднань
підприємців. Діяльність таких об’єднань – це конкретна підтримка і
розвиток підприємництва як в цілому в Україні, так і в кожному окремо взятому
регіоні. Дієвість такої підтримки вимірюється не тільки кількістю суб’єктів
підприємництва, а й тим, настільки
вільно і прозоро вони можуть займатися підприємницькою діяльністю. Об’єднані для спільного вирішення своїх
повсякденних проблем, підприємці являють собою потужну продуктивну силу,
спрямовану на реалізацію конкретних завдань. Об’єднання в спілки та асоціації –
це, перш за все, реальна можливість взаємовигідної корпоративної співпраці
однодумців та колег на чисто прагматичних засадах. Крім того, це – спільне
вирішення багатьох проблем, з якими підприємець знаходиться один на один, а
також унікальна можливість власними руками формувати сприятливі умови для
підприємницької діяльності. Якщо зусилля підприємців будуть об’єднані, значно
більша ймовірність того, що до них прислухатимуться. Можливості
бізнес-асоціацій у відстоюванні інтересів підприємців та підтримці їх
діяльності є значно більшими, ніж можливості кожного окремо взятого підприємця. Разом з тим, претендуючи бути виразниками
інтересів “третього класу”, деякі громадські об’єднання не завжди виправдовують
сподівання підприємців. Формально нараховуючи певну кількість членів, окремі
об’єднання, як правило, зосереджують свою діяльність в рамках центрального апарату
(виконавча дирекція, рада, комітет), а регіональні представництва, відділення у
них не створені або, якщо і створені, то не функціонують. Таким чином, такі
об’єднання виконують в основному функції самопідтримки та самоорганізації їх
керівництва. Крім того, в багатьох випадках аморфність програм
діяльності таких об’єднань призводить до того, що дії громадських об’єднань
роз’єднані. В умовах нестабільної економічної і політичної ситуації, деякі з
громадських об’єднань намагаються на різних рівнях активно впливати на хід тих
подій, що їх цікавлять. Однак відсутність чітких програм, організаційного
досвіду, недостатність ресурсів та громадянської підтримки, призводить до того,
що такі об’єднання, проіснувавши нетривалий строк, припиняють свою діяльність. Як
результат, небагато підприємницьких громадських організацій продовжують
працювати в Україні і активно відстоювати інтереси суб’єктів підприємництва. Ці та інші чинники говорять про те, що діяльність
громадських об’єднань підприємців поки що ще не набула в Україні (і, в першу
чергу, в регіонах) відповідного розвитку. Тут є багато об’єктивних причин:
- недовіра самих підприємців та традиційно
негативне їх ставлення до таких об’єднань;
- протистояння окремих місцевих органів;
-
виключно
слабкий взаємозв’язок підприємців, малих і середніх підприємств з інститутами
політичної системи суспільства, що зумовлено, перш за все, нерозвиненістю самої політичної сфери; -
відсутність
у підприємців свідомої потреби у структурній інтеграції, ілюзії про можливість
вижити поодинці у ринкових умовах;
- недостатність коштів на утримання таких
структур;
- важкий тягар податкової політики тощо.
З метою
вирішення перелічених проблемних питань, активізації діяльності громадських об’єднань підприємців та їх
впливу на покращення підприємницького середовища, учасники семінарів
рекомендували бізнес-асоціаціям:
- активізувати роботу щодо участі своїх
представників у формуванні та реалізації державної регуляторної політики в
сфері господарської діяльності;
- брати більш активну участь в роботі консультативно-дорадчих
органів (громадських рад), публічних заходах (конференції, громадські слухання,
круглі столи, форуми тощо);
- в своїй діяльності більш широко
використовувати різноманітні публічні заходи, ЗМІ, опитування, анкетування
тощо;
- подавати до регуляторних органів
пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
- у випадках, передбачених законодавством,
брати активну участь у розробці проектів регуляторних актів;
- подавати зауваження та пропозиції щодо
оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях
питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
- бути залученими регуляторними органами до
підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного
впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів
регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати
результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності
зауваження та пропозиції регуляторним органам або органами, які відповідно до
законодавства на підставі аналізу звітів про відстеження результативності
регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
- одержувати від регуляторних органів у
відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо
їх регуляторної діяльності.
|
|
|